Мультимедійна виставка «Без місця»
Як виникає відчуття «дому» в місті, до якого довелося перебратися не за власним бажанням? Як знайти своє місце? Від чого це залежить? Проект «Без місця» присвячений проблемі самоідентифікації людини – у місті, суспільстві, історії. Проект зібрав оповіді людей, яким довелося вимушено змінити місце проживання. Виставку «Без місця» вперше було представлено в приміщенні Південного залізничного вокзалу Дніпра, на території зустрічі минулого з теперішнім, у місці невизначеного стану.
«Зал прибуття». Інсталяція
Яка ціна життя? Яка ціна співчуття? Чи існують універсальні відповіді на питання? Хтось побачить у кубі в поспіху зібрані переселенцями речі. Хтось – матеріальні цінності, через які переселенці не покидають своїх напівзруйнованих домівок, ризикуючи життям. А інша людина побачить лахміття, яке, замість того, щоб викинути, люди в пориві співчуття до чужого горя, передають вимушеним переселенцям. Куб – це позиція, і ми нею обмежені.
«Транзитна зона». Медіаінсталяція
8 оповідей вимушених переселенців з абсолютно різних позицій поза межами бюрократії та пропаганди. Персонажі, розповідаючи про свої глибокі почуття, вступають у дискусію та запрошують глядача. Вибудувана внутрішня градація проекту – від приватного до загального. Дискурс тяжіє до виходу із політичної площини – у більш життєву, як мінімум; в історичну – як максимум. Універсального висновку не існує. Зате є поле для роздумів, аналізу, рефлексії.
Решту відео можно переглянути за посиланням
«Зал очікування». Медіаінсталяція
«Зал очікування» – це тренажер позиції. Спостерігаючи за подіями, що розгортаються у модульному містечку для переселенців у Дніпрі, можна потренуватись бути інформованим, але відстороненим глядачем або співучасником із унікальним правом усвідомленого умовиводу. Реальність складніша та яскравіша, ніж на екранах телевізорів чи комп’ютерів. Ніж нам намагаються ії показати.
